Методическая разработка урока с использованием кейс технологии

Министерство образования НИЖЕГОРОДСКОЙ ОБЛАСТИ

Государственное Бюджетное Образовательное Учреждение

Среднего Профессионального Образования

«Борский Губернский колледж»

Методическая разработка урока по биологии с использованием элементов кейс - технологии

Тема Решение экологических задач

Разработала Гаврилова Лариса Анатольевна,

преподаватель химии и биологии

г. Бор

2015


В современных условиях использование на уроках различных инновационных технологий стало острой необходимостью. Инновационный процесс заключается в формировании и развитии содержания и организации нового. Он представляет собой совокупность процедур и средств, с помощью которых научное открытие превращается в образовательное нововведение. Учение только тогда становится радостным и привлекательным, когда ученики сами учатся: проектируют, конструируют, исследуют, открывают, т.е. познают мир в полном смысле этого слова. Познание через напряжение своих сил, умственных, физических, духовных, возможно только в процессе самостоятельной учебно-познавательной деятельности на основе современных технологий обучения. Использованные в этом уроке элементы кейс – технологии относят к интерактивным методам обучения. Суть кейс-метода (Case study) в том, что учащимся предлагают осмыслить реальную жизненную ситуацию, описание которой одновременно отражает не только какую-либо практическую проблему, но и актуализирует определенный комплекс знаний, который необходимо усвоить при разрешении данной проблемы.Урок на тему « Решение экологических задач» предусмотрен рабочей программой изучения биологии и в нем согласно теме уже заложен этот инновационный метод. Согласно данной кейс-технологии задачи, предлагаемые учащимся более сложные и проблемные, что побуждает учащихся к более серьезному и ответственному их решению. Большую часть урока учащиеся работают в группах или индивидуально, что дает максимум возможности для формирования надпрофессиональных (ключевых) компетенций. . Применение кейс-технологии позволяет сформировать у учащихся высокую мотивацию к учебе; развить такие личностные качества, значимые для удущей профессиональной деятельности, как способность к сотрудничеству, чувство лидерства; сформировать основы деловой этики Подход к подготовке урока со стороны преподавателя совсем иной, нет традиционности и обыденности.

Цель: изучение сущности вредных химических производств и их влияние на здоровье человека, изучение экологической проблемы мусора, проблемы применения препаратов против вредителей сельского хозяйства.

Задачи:

Подвести учащихся к пониманию сущности и важности решения экологических задач, познакомить с понятием “кейс”;

Развить умения систематизировать свои знания, принимать самостоятельные решения выдвигать собственные идеи;

Сформировать мировоззрение учащихся, воспитать экологическую культуру, толерантность в восприятии качеств и черт характера окружающих.

Ключевые компетенции, формируемые на уроке :

Толерантное восприятие качеств и черт характера окружающих;

Коммуникативность;

Предвидение и прогнозирование нестандартных ситуаций;

Творческий характер мышления;

Тип урока: комбинированный Вид урока : лекция с элементами беседы.

Методы обучения : метод проблемно- ситуативного анализа.

Основные понятия : экология, экологические факторы, экологические проблемы.

Межпредметная связь : экология, химия, физиология, агрономия и организация сельскохозяйственного производства.

Раздаточный материал:


    - обучающие кейсы с вопросами


    - жетоны для распределения по группам


    -листы бумаги

Оборудование: компьютер, мультимедийный проектор, экран, презентация PowerPoint.

Ход урока

Организационный момент: учащиеся входят в кабинет, берут жетоны и рассаживаются по группам за столы, на которых лежит выбранный ими жетон. На доске записана тема урока. Вступительное слово преподавателя Выбор лидера в группе Знакомство с понятием «кейс» (выступление учащегося – опережающее домашнее задание) Опережающее домашнее задание

Кейс – это учебный материал, в котором словесно в письменной форме или техническими средствами обучения представлена ситуация, содержащая личные, социальные, экономические или политические проблемы.

Кейс (от английского case) – многозначное понятие, которое в данном контексте трактуется как случай, казус и т.д.

Под ситуацией (кейсом) понимается письменное описание какой-либо конкретной реальной ситуации. Обучающихся просят проанализировать ситуацию, разобраться в сути проблем, предложить возможные варианты решения и выбрать лучший из них.

Метод «кейс - стади» впервые был применен в Гарвардском университете в 1924 году, и до сих пор Гарвард является флагманом «кейс - индустрии» всего мира - его преподаватели пишут в год по 600 высококачественных кейсов.

Кейс- технология объединяет теорию и сложную реальность в учетные задачи, которые обсуждаются и решаются преимущественно в небольших группах, причем теория не иллюстрируется примерами, а осваивается в ходе изучения и анализа примеров.

Метод анализа конкретной ситуации дает возможность действовать, не боясь негативных последствий возможных в реальной серьезной ситуации.

При изучении конкретной ситуации или анализе конкретного примера учащегося должен вжиться в определенные обстоятельства, понять ситуацию, оценить обстановку, определить, есть ли в ней проблема и в чем суть.
Преподаватель: Итак, я надеюсь, вы поняли, что такое “кейс” и, как с ним работать. Мы должны сегодня поработать с кейсом. Вы должны ознакомиться с ним, выявить проблемы, заложенные в нем, найти выходы из создавшейся ситуации.
Организация работы учащихся на основе кейс-технологии.
Для проведения анализа конкретной ситуации работа с материалами кейса зависит от их объема, сложности проблематики и степени осведомленности обучаемых с данной информацией.

Работа ученика с кейсом

1 этап - знакомство с ситуацией, её особенностями;

2 этап - выделение основной проблемы (проблем),

3 этап - предложение концепций или тем для «мозгового штурма»;

4 этап - анализ последствий принятия того или иного решения;

5 этап - решение кейса - предложение одного или нескольких вариантов оследовательности действий.

2. А.В.Кулев Общая биология 10 класс Методич.пособие,изд» Паритет» Санкт-Петербург,2001

3. И.Д.Аксельрод Курс общей химии Пособие для уч-ся 11кл.НИРО Н.Новгород1997

Урок математика 5 класс по теме «Десятичные дроби и арифметические действия с десятичными дробями»

Цели урока:

    Формирование понятия десятичная запись дробей.

    Знакомство с арифметическими действиями

Сценарий занятия:

В рамках предлагаемой технологии «Перспектива», ориентированной на работу в режиме кейс-метода, создаются четыре творческие группы. Каждая из групп, поочередно работает в определенной ролевой позиции:

Новаторы - (презентуют свой проект, свою идею остальным членам рабочей группы);

Пессимисты - (выделяют все отрицательные, непродуманные, неучтенные моменты презентуемой идеи);

Оптимисты - (выделяют все положительные, выгодные, позитивные моменты презентуемой идеи);

Эксперты - (обобщают и анализируют полученную информацию, оценивают работу каждой творческой группы с точки зрения поставленной перед данной группой цели деятельности по 10-бальной шкале, обосновывают свое мнение).

Необходимо особо отметить, что всем участникам предложено заранее поработать с предложенным учителем кейсом, подумать над темой будущего обсуждения, при необходимости, самостоятельно собрать всю необходимую информацию, все необходимые данные, факты.

Сама технология предусматривает четыре этапа - четыре раунда (по количеству созданных творческих групп). На каждом из этапов отдельной творческой группе предлагается поработать в разных ролевых позициях: сначала в роли новаторов, затем в роли пессимистов, затем - оптимистов, затем - экспертов. Таким образом, все участники пробуют себя в разных ролях и одновременно имеют возможность «взглянуть» на свою собственную идею с разных точек зрения.

Каждый этап-раунд длиться 13 минут.

Предлагаемый сценарий предполагает работу в течение 80 минут учебного времени (2 урока):

5 минут – организационные моменты; учитель напоминает о методе.

10 минут – группы готовятся к выступлению, обобщают информацию, структурируют ее;

13 минут – 1 раунд;

13 минут – 2 раунд;

13 минут – 3 раунд;

13 минут – 4 раунд;

13 минут – выводы, подведение итогов.

Каждый раунд длится 13 минут:

3 минуты - выступление новаторов;

2- минуты - уточняющие вопросы новаторам от участников из других творческих групп;

2 минуты - работа в группах оптимистов, пессимистов и экспертов по выявлению позитивных и негативных моментов представленной идеи, обобщению и анализу полученной информации;

2 минуты на выступление оптимистов и пессимистов (по 2 минуты на каждую из двух творческих групп);

2 минуты- работа группы экспертов по определению эффективности работы каждой группы с точки зрения поставленной перед данной группой цели деятельности;

2 минуты - выступление экспертов (работа каждой группы оценивается экспертами по 10-бальной шкале; оценка обосновывается).

Соблюдение протокола – это ответственность ведущего занятие в рамках данной технологии педагога.

Важным моментом при использовании технологии «Перспектива» является возможность выразить свои эмоции и только в перерывах между раундами. Если кто- либо из участников творческой группы во время работы позволяет себе эмоциональные оценки, обсуждение с коллегами, то данная группа получает штрафное очко.

Оценка экспертов, а также все штрафные очки заносятся в сводную таблицу.

Подготовительный этап

Всем участникам заранее необходимо поработать с предложенным учителем кейсом.

Содержание кейса: Прочитать пункты учебника по данной теме с указанием страниц, просмотреть в интернете по заданным адресам дополнительный материал, и дополнительную литературу, поработать в тетрадях с печатной основой над заданиями с указанием номеров пропедевтического характера. Детям предложено самостоятельно поискать информацию по затронутой проблеме, подобрать примеры из жизни.

Все учащиеся заранее разбиваются на подгруппы. Каждая подгруппа заранее получает задание- проблемный вопрос, о котором необходимо будет рассказать на предстоящем уроке:

Десятичная запись дроби. – 1 группа

Сравнение десятичных дробей – 2 группа

Сложение дробей – 3 группа

Вычитание дробей – 4 группа

Ход занятия

Уважаемые ребята!

Сегодня мы будем обсуждать проблемы десятичной записи дробей и действия с десятичными дробями.

Я предлагаю участвовать в этом всем, но организованно.

Для работы мы создадим 4 творческие группы, и каждая группа будет работать над своим вопросом в рамках рассматриваемой сегодня проблемы.

Следует особо сказать о том, что каждая группа на определенном раунде будет работать в определенной ролевой позиции:

Одна группа будет «оптимистами». Что вы будете делать?

Отмечать в выступлении все положительное.

Другая группа – «пессимисты». Что будет делать эта группа?

Отмечать в выступлении все отрицательное.

Третья группа – «эксперты».

Оценивать работу групп новаторов, оптимистов и пессимистов.

Четвертая группа - «новаторы». Эта группа будет выступать по конкретному вопросу, который был предложен для обсуждения членам подгруппы заранее.

В конце занятия поведем итоги, узнаем победителя. Следует напомнить ребятам о 10-ти бальной оценочной шкале и обратить внимание на таблицу, в которой есть графа – штрафы. Группа будет получать штрафные очки, если во время выступления кто-то из участников подгруппы будет делать замечания вслух, обсуждать свои вопросы, другими словами вести себя некорректно по отношению к другим одноклассникам..

1 раунд : Выступление первой группы.

Вопрос: Как записываются десятичные дроби.

Тезисы выступления учащихся:

В повседневной жизни нередко приходится встречаться с величинами отличающимися одна от другой на 10,100,1000 и т.д. для записи дробей придумали более удобную форму записи и назвали десятичной.

В десятичной записи дроби целая часть отделяется от дробной запятой.

Запись дробной части десятичной дроби содержит столько цифр, сколько нулей в записи знаменателя соответствующей обыкновенной дроби.

Оптимисты:

Одноклассники выступали очень организованно.

Выделили главное.

Рассказали о необходимости записи десятичной дроби.

Чётко сформулировали вывод.

Пессимисты:

Они не указали всякую ли обыкновенную дробь можно записать в виде десятичной.

    Не проговорили название разрядов при десятичной записи дроби.

Эксперты:

К сказанному мы хотим добавить, что ребята убедительно, чётко говорили, было интересно слушать.

Хорошо проговорили о записи целой части.

Мы думаем, что выступление было бы более интересным, если бы ребята выступление подкрепили примерами из жизни.

Новаторам ставим 8 баллов. Оптимистам ставим 8 баллов. Пессимистам – 9 баллов.

Меняются ролевые позиции.

2 раунд: Выступление второй группы.

Вопрос: Как сравниваются десятичные дробей.

Тезисы выступления учащихся:

Сравнение дробей с одинаковой целой частью.

Сравнение дробей по разрядно.

Уравнивание количество цифр после запятой

Дробь оканчивающая нулями.

Выступление закончено, каждая группа работает в своей ролевой позиции, обсуждает положительные и отрицательные моменты выступления.

Оптимисты:

Молодцы, перечислили все способы сравнения дробей.

Пессимисты:

Не привлекли дополнительную литературу не привели пример из жизни.

Эксперты:

Ребята- новаторы говорили четко, понятно. Все, что было в учебнике, ребята рассказали хорошо.

Пессимисты правы, что надо было привлечь дополнительную литературу.

Новаторам ставим 8 баллов. Оптимистам ставим 8 баллов. Пессимистам – 10 баллов.

Меняются ролевые позиции.

3 раунд: Выступление третьей группы.

Вопрос: Как складываются десятичные дроби.

Тезисы выступления:

Сложение десятичных дробей через обыкновенную запись дроби.

Сложение десятичных дробей по разрядно.

Выступление закончено, каждая группа работает в своей ролевой позиции, обсуждает положительные и отрицательные моменты выступления.

Оптимисты:

Хорошо рассказали о том, как складываются десятичные дроби. Говорили без запинки.

Использовали дополнительную литературу.

Хорошо, что подкрепили примером из жизни.

Пессимисты:

Не всегда следили за речью товарищей, перебивали, торопились.

Эксперты:

Рассказывал каждый сам по себе, не видно групповой работы.

Новаторам ставим 8 баллов. Оптимистам ставим 9 баллов. Пессимистам – 9баллов.

Меняются ролевые позиции.

4 раунд: Выступление четвертой группы.

Вопрос: Как вычитаются десятичные дроби?

Тезисы выступления:

Чтобы из одной дроби вычесть другую необходимо ……..

Вычитание выполняется поразрядно..

Запятая записывается под запятой.

Оптимисты:

Хорошо рассказали о том, что было в учебнике.

Привели собственные примеры из жизни.

Пессимисты:

Не указали о уравнивании количества знаков после запятой..

Эксперты:

Мы думаем, что группе следовало бы четко проговорить правило вычитания.

Группа работала дружно, ребята слушали друг друга.

Новаторам ставим 8 баллов. Оптимистам ставим 9 баллов. Пессимистам – 9 баллов.

Заполняем таблицу, считаем очки.

Победившая группа выходит на награждение. Все поздравляют. По рейтингу баллов выставляются только положительные оценки за работу в журнал.

Кейс-метод (кейс-стаді)

Метод кейс-стаді (від англ. case study – "вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод є дуже поширеним педагогічним інструментом в університетах США. Найбільш широко кейс -метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.

США є батьківщиною кейс-методу. Використання методу кейс-стаді в навчальній системі США розпочалось ще на початку ХХ століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу.
На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. "Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.
Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процесс навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.
Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення методу кейс-стаді: "Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Ці Кейси є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.”
Проте поданим визначенням не можна обмежити глибинну сутність кейс-методу:
Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент.
Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають учням:
глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
отримати додаткову інформацію, поглибити знання;
переконатися у поглядах;
розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;
розвинути комунікаційні навички,
але, що особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.
Нині важливо зрозуміти, що освіта має відповідати потребам ринку. Абстрактні знання, відірвані від реальної ситуації дають мало користі. Учень зацікавлений в тому, щоб знання, отримані у навчальному закладі він міг легко застосувати на практиці.
Мета методу кейс-стаді – поставити учнів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Учні мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійному навчанні учнів на основі колективних зусиль. При цьому роль вчителя зводиться до спостереження і управління дискусією учнів.
Учень, який готується до обговорення кейсу в класі, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має під час обговорення в класі, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.
Основними елементами кейсу є:
Анатомія кейсу
Середовище: де відбуваються події в кейсі.
Тема: про що йде мова у кейсі.
Питання: які піднімаються питання у кейсі.
Дані: яка інформація подається у кейсі.
Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний – аналітичний, дивергентний – творчий).
Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).
Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).
Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширеними з них є: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.
Кейс-випадок.
Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа
Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.
Кейс-ситуація
Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: "Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Схема роботи над таким кейсом наступна:
1. Аналіз – пошук причин появи симптомів
2. Виявлення справжньої причини
3. Пошук варіантів рішення
4. Вибір оптимального рішення
5. Реалізація
6. Контроль
Із цих шести елементів у навчальному процесі найчастіше викори- стовуються тільки перші чотири, але і вони допомагають учневі набути практичний досвід.
Звичайно, метод кейс-стаді не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем коли рішення про використання кейс -методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами.
Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримува- тися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначи-ти роль учителя, оскільки під час використання кейс-методу роль учителя суттєво відрізняється від традиційної.
Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.
Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше під-ходять для підсумкових занять, для поточних занять краще Використо-вувати невеликі.
Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації. Причому актив-ність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учас-ників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна орга-нізація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підве-дення підсумків.

Література

1. Концепція 12-річної загальної середньої освіти. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.
2. Кейс-стади. Формула карьеры // hllp://www.cases.ru/case.hlml
3. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. – К.: КНЕУ,1999.–128 с.
4. Маргвелашвілі О. О месте кейса в русской бизнес-школе // Обучение за рубежом. – 2001. – №7.
5. Самарина С.М., Калугина С.А. Применение кейс-методов в преподавании маркетинга//Дело и сервис //http://www.dis.ru/market/arhiv/1999/4/14.html.
6. Хто пише найкращі кейси // hllp://www.management.com.ua.
7. Shapiro Benson P. Hints for Case Teaching. President and Fellows of Harvard College, 1984.
8. Twenty-Five Questions to Ask As You Begin to Develop a New Case Study. Harvard Business School Publishing Division. Boston, 1990.

секція «Педагогічні науки», подсекція № 5.

Ягоднікова Вікторія Вікторівна, кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-методичної роботи Одеського інститутуМіжрегіональної Академії управління персоналом

Кейс-метод ( Case study )

як форма інтерактивного навчання майбутніх фахівців.

Реформування національної системи освіти України, сучасні тенденції світової інтеграції зводять проблему розвитку особистості в ранг пріоритетних завдань. Тому велике значення набуває впровадження інтерактивних методів навчання і виховання, яке є ефективнішим засобом в опануванні сучасних технологій, підвищенні ефективності навчання і якості знань, формуванні життєвої і професійної компетентності сучасної молоді.

Теоретичні засади застосування сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі розкрито у працях І. М. Богданової, Е. А. Михайлова, В. І. Матірко, В. В. Полякова , Ю. А. Ткаченко, О. І. Сидоренко , Ю. П. Сурмин . Активні групові методи навчання інтенсивно розробляли таки вчені-психологі , як Л. К. Асі мова, Н. Н. Богомолова , Ю. Н. Ємельянов, Д. Н. Кавтрадзе , А. М. Смолкін та ін.

Однією з інтерактивних методик, що набула популярності у Великобританії, США, Німеччини, Данії та інших країнах стала Case study (кейс-метод, метод аналізу ситуацій), розроблена англійськими науковцями М. Шевером, Ф. Едейем та К. Єйтс . Саме їй у світової практиці відводиться важливе місце для вирішення сучасних проблем у навчанні. Вперше кейс-метод був застосований у 1910 р. при викладі управлінських дисциплін у Гарвардський бізнес-школі, який добре відомий інноваціями, а вУкраїні даний метод став поширюватись тільки у другій половині 90-х років ХХ ст., як пізнавальна акселерація у процесі вивчення природничих наук.

В основу кейс-методу покладені концепції розвитку розумових здібностей.

Суть методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень студентами з певного розділу навчання дисципліни.

Цінність кейс-методу полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.

Як специфічний метод навчання, кейс-метод застосовується для розв ’ язання властивих йому завдань. До основних його проблем належить:

Технологізація і оптимізація;

Методологічне насичення;

Застосування в навчанні різних типів і форм;

Компетентісний підхід.

Цілі, на які спрямовано використання кейс-метод, залежить від типу конкретної ситуації, а саме виділяють: кейс-потреби, кейс-вибір, кризовий кейс, конфліктний кейс, кейс-боротьба, інноваційний кейс.

Навчальні завдання кейс-методу полягають у:

- набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу практичних проблем;

- формуванні навичок оцінювання ситуації, вибір та організацію пошуку основної інформації;

- вироблені вмінь формулювати питання і запити;

- виробленні умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії;

- формуванні вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначеності;

- формуванні навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій;

- формуванні вмінь та навичок конструктивної критики.

Кейс-метод має певні переваги, так як є не тільки навчальним, а й має великий виховний потенціал з позиції формування особистісних якостей :

- розвиток працьовитості;

- розвиток креативності ;

- формуванні здатності до конкурентноспоможності ;

- формуванні готовності взяти на себе відповідальності за результати власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи;

- формуванні впевненості в собі;

- формуванні потреби в досягненні;

- розвиток вольових якостей, цілеспрямованості;

- формуванні навичок роботи в групі;

- формуванні навичок комунікативної культури;

- формуванні соціально активної і життєво компетентної особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.

Дослідження науковців свідчать, що цей метод не потребує великих матеріальних і часових витрат й допускає варіативність навчання. Проблемна ситуація може бути висвітлена як при вивчені нової теми у викладенні теоретичного матеріалу так і може використовуватися з метою узагальнення та систематизації матеріалу. Як інтерактивний метод навчання кейс-метод ефективний у використанні вивченні економічних, суспільних і соціальних наук, мови й літератури та професійних дисциплін.

Робота над кейсом передбачає:

- розбір конкретної ситуації з певного сценарію, який включає самостійну роботу;

- «мозковий штурм» в мережах малої групи;

- публічний виступ із представленням та захистом запропонованого рішення;

- контрольне опитування учасників на предмет знання фактів кейсу, що розбирається.

Роботу над кейсом поділяють на два основні етапи: домашня самостійна робота й робота в аудиторії.

Алгоритм проведення занять із застосуванням кейс-методу передбачає:

І етап - заздалегідь складені кейси викладач роздає студентам не пізніше як за день до заняття. Студенти самостійно розглядають кейс, підбирають додаткову інформацію і літературу для його вирішення.

ІІ етап - заняття розпочинаються з контролю знань студентів, з ясування центральної проблеми, яку необхідно вирішити. Розділів групу студентів на мали робочі групи дати різні ситуації для вирішення кейсу або всім однакові. Викладач контролює роботу малих груп, допомагає, уникаючи прямих консультацій. Студенти можуть використовувати допоміжну літературу, підручники, довідники. Кожна мала група обирає «спікера», який на етапі презентації рішень висловлює думку групи. У ході дискусії можливі питання до виступаючого, виступи і доповнення членів групи, викладач слідкує за ходом дискусії і шляхом голосування обирається спільне вирішення проблемної ситуації. На етапі підведення підсумків викладач інформує про вирішення проблеми в реальному житті або обґрунтовує власну версію і обов’язково оприлюднює кращі результати, оцінює роботу кожної малої групи і кожного студента.

Для ефективного використання кейс-методу необхідно створювати спеціальні умови:

- забезпечення достатньо високої складності пізнавальних проблем, які потрібно вирішувати студентам;

- створення викладачем логічного ряду запитань щодо пізнавальної проблеми, які спонукають студентську молодь до пошуку істини;

- створення в аудиторії атмосфери психологічного комфорту, яка має сприяти вільному висловлюванню студентами думки, не боячись помилки;

- відведення спеціального часу на осмислення способів вирішення проблеми;

- організація спеціальної підготовки викладачів до запровадження методики.

Таким чином, треба визначити, що застосування викладачем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність студентів , формує позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі студентів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, а з другого дає можливість самому вчителю : самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.

Цілком ймовірно найближчими роками ситуативна методика стане домінуючою. Але вже в наш час в її розвитку спостерігається поєднання накопиченого міжнародного досвіду з національною методичною специфікою.

Література

1. Михайлова Э. А. Кейс и кейс-метод. – М.: Центр Марк. исслед . и менежд ., 1999.

2. Ситуаційна методика навчання : теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К.:Центр інновацій та розвитку , 2001.

3. Сурмін Ю. П. Метод аналізу ситуацій ( Case study ) та його навчальні можливості. Глобалізація і Болонський процес: проблеми і технології: Кол . моногр . – К.: МАУП, 2005.

  • Сергей Савенков

    какой то “куцый” обзор… как будто спешили куда то